Запрет пластиковых пакетов: разбираем закон

Верховная Рада Украины недавно приняла Закон Украины № 1489-IX «Об ограничении обращения пластиковых пакетов на территории Украины» (далее – Закон). Он будет введен в действие 10.12.2021 г., общий запрет распространять пластиковые пакеты будет действовать с 09.03.2022 г., до 01.01.2023 г. запрет не будет распространяться на сверхтонкую первичную упаковку для свежей рыбы, мяса. Далее разбираемся, что запретили, кому и что будет в случае нарушения.

Какие пакеты Закон запрещает распространять?

В объектах розничной торговли, общественного питания и услуг Закон не разрешает распространение:

  • пластиковых пакетов со стенками толщиной до 50 микрометров (тонкие и сверхтонкие пластиковые пакеты);
  • оксоразлагаемых пластиковых пакетов.

По Закону пластиковый пакет это: «изготовленная из пластика тара в форме рукава, с дном и открытой горловиной, с ручками или без ручек, предназначенная для упаковки и/или транспортировки товаров и продукции конечными потребителями» (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закона).

Закон не будет распространяться на что-либо другое: пакеты для мусора, пищевую пленку, пластиковые боксы, двусторонние пакеты Zip-Lock, любые пластиковые изделия, не предназначенные для упаковки и/или транспортировки товаров и продукции конечными потребителями. Надеемся, что на рынке не появятся пакеты «Франкенштейна», формально не подпадающие под запрет, пакеты «домашнего обихода», которые «не предназначены для упаковки и транспортировки». Также из определения мы видим, что запрет не распространяется на оборот пакетов в сфере B2B. Например, вы едете за продуктами для дома в Metro с картой, оформленной вами как ФЛП: вам можно продавать запретные пакеты?

Что такое тонкие пластиковые пакеты?

«Сверхтонкие пластиковые пакеты – пластиковые пакеты со стенками толщиной менее 15 микрометров» (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закона).

«Тонкие пластиковые пакеты – пластиковые пакеты со стенками толщиной от 15 до 50 микрометров» (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закона).

В сети Интернет можно найти результаты исследования, проведенного в 2018 году Государственным предприятием «Укрметртестстандарт», согласно которому толщина стенок полиэтиленовых пакетов ключевых украинских сетей супермаркетов меньше 50 микрометров. Такие пакеты будут запрещены для распространения потребителям.

Почему запрещены эти пакеты? Они не крепкие и потому быстрее становятся мусором, их сложно переделывать. Показатель в 50 микрометров соответствует европейской практике, отраженной в Директиве ЕС 2015/720.

Оксоразлагаемые пластиковые пакеты

Закон определяет оксоразлагаемые пластиковые пакеты как таковые, материал для изготовления которых состоит из полиэтилена и оксоразлагаемых примесей: добавок для ускорения их разложения на отдельные мелкие фрагменты (микропластик) под действием кислорода и ультрафиолетового излучения. Как определяет Директива ЕС 2015/720, пластик таких пакетов разлагается на частицы, которые остаются в окружающей среде. Распространение таких пластиковых пакетов запрещено в принципе безотносительно к их толщине и другим параметрам.

На сайте Министерства защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины приводятся результаты исследования, проведенного по заказу Всемирного фонда дикой природы: за неделю с водой и пищей человек может потреблять до 2000 тыс. микроскопических кусочков пластика. Это примерно 5 г, что эквивалентно кредитной карте.

Как узнать, какие пластиковые пакеты являются оксоразлагаемыми? В настоящее время не существует единой системы маркировки. Поэтому при закупке пакетов советуем предусматривать в договорах поставки гарантии продавца об отсутствии оксоразлагаемых примесей, а также соответствующие компенсации и ответственность в случае нарушения.

Что такое распространение в понимании Закона?

Закон запрещает распространение, а именно: «платное или безвозмездное предоставление пластиковых пакетов потребителям в объектах розничной торговли, общественного питания и услуг, в которых может осуществляться распространение пластиковых пакетов» (п. 11 ч. 1 Закона).

То есть привязка к определенным местам, все они определены в ст. 1 Закона. Детализация терминов «объект общественного питания», «объект предоставления услуг» и «объект розничной торговли», по нашему мнению, допускает разночтение и неоднозначные толкования. Надеемся, это не помешает эффективному применению Закона.

Какие пакеты можно распространять?

Запрет не распространяется на биоразлагаемые пластиковые пакеты. Это «…пластиковый пакет, который разлагается с участием микроорганизмов на элементы природного происхождения и отвечает установленным национальными или гармонизированными европейскими стандартами нормам по утилизации способом компостирования или биоразложения» (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закона). Вместе с тем, «способность пластиковых пакетов к биоразложению определяется в соответствии с гармонизированными европейскими стандартами» (ч. 1 ст. 4 Закона).

Европейский комитет по стандартизации разработал гармонизированный стандарт EN 13432:2000, устанавливающий требования к упаковке, подлежащей утилизации способом компостирования и биодеградации. В Украине действует соответствующий национальный стандарт ДСТУ EN 13432:2015, гармонизированный методом подтверждения, а также ДСТУ EN 14995:2018.

На каждый пластиковый пакет, отвечающий требованиям стандартов, должна быть нанесена соответствующая маркировка. Порядок маркировки должен быть утвержден Кабинетом Министров Украины (ч. 2 ст. 4 Закона).

На другие пакеты запрещается нанесение слов био, биопакет, биоразлагаемый. Любые другие варианты формулировок остаются доступными продавцам, учитывая, конечно, общий запрет вводящей в заблуждение предпринимательской практики.

До 01.01.2023 г. запрет не будет распространяться на пластиковые пакеты, отвечающие одновременно всем следующим критериям (назовем их «временно разрешенные пакеты»):

  • стенки толщиной менее 15 микрометров (сверхтонкие пластиковые пакеты);
  • ширина до 225 миллиметров (без боковых складок);
  • глубина до 345 миллиметров (с учетом боковых складок);
  • длина до 450 миллиметров (с учетом ручек);
  • предназначены для упаковки и/или транспортировки свежей рыбы, мяса и продуктов из них, сыпучих продуктов, льда;
  • распространяются в объектах розничной торговли в качестве первичной упаковки.

Видим, только «предназначены для упаковки и/или транспортировки свежей рыбы…», а не те, в которые такая продукция фактически упакована.

Распространять платно или нет?

Есть пакеты, которые запрещено распространять в принципе: пластиковые пакеты со стенками толщиной до 50 микрометров (тонкие и сверхтонкие пластиковые пакеты) и оксоразлагаемые пластиковые пакеты.

Биоразлагаемые пакеты и «временно разрешенные пакеты» (пока они разрешены) можно распространять бесплатно.

Распространять другие не запрещенные пакеты можно будет только платно по ценам, которые определит Кабинет Министров Украины.

Какие штрафы?

Закон в ч. 2 ст. 6 предусматривает следующие штрафы:

  • за нарушение запрета распространять тонкие, сверхтонкие и оксоразлагаемые пластиковые пакеты – от 8 500 до 17 000 грн; за повторное в течение трех лет совершение такого же нарушения – от 17 000 до 34 000 грн (штрафы, как и сам запрет, начнут действовать с 09.03.2022 г.);
  • за безвозмездное распространение пластиковых пакетов – от 1 700 до 3 400 грн, за повторное в течение трех лет совершение такого же нарушения – от 3 400 до 8 500 грн (с 10.12.2021 г.).

Кто будет проверять и по какой процедуре?

Согласно ст. 5 Закона государственный контроль и наложение штрафов будет осуществляться Государственной службой Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей (далее – Госпродпотребслужба).

В вопросе процедуры проверки законодатель оставил загадку: есть Закон Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее – Закон о проверке), являющийся базовым нормативным актом, если мы говорим о проверках большинством государственных органов (по определенным исключениями, конечно). С другой стороны, есть профильное законодательство по рыночному надзору непродовольственной продукции и на эту сферу Закон о проверках не распространяется. Неопределенности добавляет и сам Закон, который в ст. 6 регулирует процедуру наложения штрафов. То есть, можно занять позицию, что для своей сферы Закон имеет собственный порядок проверки.

Процедура в Законе прописана так, что лучше ее там не было. Штраф налагается руководителем Госпродпотребслужбы (его заместителем или уполномоченными руководителем лицами) на основании акта проверки, после рассмотрения дела о правонарушении. По сути, это все. Ни тебе оснований для проведения проверок, ни сроков, планов, направлений, оснований недопуска, принципов государственного надзора.

Итак, есть две сферы разного регулирования проверок и Закон, который быстро регулирует наложение предусмотренных в нем штрафов. По желанию можно попытаться обосновать любой выбор, а мы снова делаем вывод: «судебная практика покажет».

В целом же считаем необходимым ориентироваться на законодательство по рыночному надзору непродовольственной продукции и предусмотренные в нем процедуры: необходимость секторальных планов рыночного надзора, приказов и направлений на проверку, четкие требования к акту и т.д.

Изъятие продукции

Пластиковые пакеты, не отвечающие установленным Законом требованиям, подлежат изъятию из обращения в порядке, установленном Законом Украины «Об изъятии из обращения, переработки, утилизации, уничтожения или последующего использования некачественной и опасной продукции» (ч. 4 ст. 2 Закона).

Это означает, что Госпродпотребслужба может вынести решение об изъятии из обращения пакетов. В общем, это означает, что владелец не допускает дальнейшую реализацию пакетов и хранит их в надлежаще оборудованных и опломбированных (опечатанных) помещениях. Далее – переработка, утилизация, уничтожение или дальнейшее использование (если привести их в соответствие) в зависимости от обстоятельств.

Обращаем Ваше внимание на то, что вышеприведенный комментарий не является консультацией и предлагается в информационных целях. В конкретных ситуациях рекомендуется получить полную профессиональную консультацию.

Заборона пластикових пакетів: розбираємо закон

Верховна Рада України нещодавно прийняла Закон України № 1489-IX «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» (далі – Закон). Він буде введений в дію 10.12.2021 р., загальна заборона розповсюджувати пластикові пакети діятиме з 09.03.2022 р., до 01.01.2023 р. заборона не розповсюджуватиметься на надтонку первинну упаковку для свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів та льоду. Далі розбираємося, що саме заборонили, кому і що буде у разі порушення.

Які пакети Закон забороняє розповсюджувати?

В об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг Закон не дозволяє розповсюдження:

  • пластикових пакетів із стінками товщиною до 50 мікрометрів (тонкі та надтонкі пластикові пакети);
  • оксорозкладних пластикових пакетів.

За Законом пластиковий пакет це: «виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами» (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону).

Закон не поширюватиметься на будь-що інше: пакети для сміття, харчову плівку, пластикові бокси, двосторонні пакети Zip-Lock, будь-які пластикові вироби, не призначені «для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами». Сподіваємося, що на ринку не з’являться пакети «Франкенштейна», які формально не підпадатимуть під заборону, пакети «домашнього вжитку», які «не призначені для пакування та транспортування». Також із визначення бачимо, що заборона не поширюється на обіг пакетів у сфері B2B. Наприклад, ви їдете за продуктами для дому в Metro з карткою, оформленою вами як ФОП: вам можна продавати заборонені пакети?

Що таке тонкі та надтонкі пластикові пакети?

«Надтонкі пластикові пакети – пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів» (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону).

«Тонкі пластикові пакети – пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів» (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону).

У мережі Інтернет можна знайти результати дослідження, проведеного в 2018 році Державним підприємством «Укрметртестстандарт», відповідно до якого товщина стінок поліетиленових пакетів ключових українських мереж супермаркетів є меншою 50 мікрометрів. Такі пакети будуть заборонені для розповсюдження споживачам.

Чому заборонені самі ці пакети? Вони не міцні і тому швидше стають сміттям, їх складно переробляти. Показник в 50 мікрометрів відповідає європейській практиці, відображеній в Директиві ЄС 2015/720.

Оксорозкладні пластикові пакети

Закон визначає оксорозкладні пластикові пакети як такі, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок: добавок для прискорення їх розкладання на окремі дрібні фрагменти (мікропластик) під дією кисню та ультрафіолетового випромінювання. Як визначає Директива ЄС 2015/720, пластик таких пакетів розкладається на частинки, які залишаються в навколишньому середовищі. Розповсюдження таких пластикових пакетів заборонене в принципі, безвідносно до їх товщини та інших параметрів.

На сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України наводяться результати дослідження, проведеного на замовлення Всесвітнього фонду дикої природи: за тиждень з водою та їжею людина може споживати до 2000 тис. мікроскопічних шматочків пластику. Це приблизно 5 г, що еквівалентно кредитній картці.

Як дізнатися, які пластикові пакети є оксорозкладними? На даний час не існує єдиної системи маркування. Тому при закупівлі пакетів радимо передбачати в договорах поставки гарантії продавця про відсутність оксорозкладних домішок, а також відповідні компенсації та відповідальність у разі порушення.

Що таке розповсюдження в розумінні Закону?

Закон забороняє розповсюдження, а саме: «платне або безоплатне надання пластикових пакетів споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів» (п. 11 ч. 1 Закону).

Тобто є прив’язка до певних місць, всі вони визначені в ст. 1 Закону. Деталізація термінів «об’єкт громадського харчування», «об’єкт надання послуг» та «об’єкт роздрібної торгівлі», на нашу думку, допускає різночитання та неоднозначні тлумачення. Сподіваємось, це не завадить ефективному застосуванню Закону.

Які пакети можна розповсюджувати?

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети. Це «… пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання» (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону). Разом з тим, «здатність пластикових пакетів до біорозкладання визначається відповідно до гармонізованих європейських стандартів» (ч. 1 ст. 4 Закону).

Європейський комітет зі стандартизації розробив гармонізований стандарт EN 13432:2000, який встановлює вимоги до упаковки, яка підлягає утилізації способом компостування і біодеградації. В Україні чинний відповідний національний стандарт ДСТУ EN 13432:2015, гармонізований методом підтвердження, а також ДСТУ EN 14995:2018.

На кожний пластиковий пакет, який відповідатиме вимогам стандартів, має бути нанесене відповідне маркування. Порядок маркування має бути затверджений Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 4 Закону).

На інші пакети забороняється нанесення слів «біо», «біопакет», «біорозкладний». Будь-які інші варіанти формулювань залишаються доступними продавцям, беручи до уваги, звісно, загальну заборону підприємницької практики, що вводить в оману.

До 01.01.2023 р. заборона не поширюватиметься на пластикові пакети, які відповідають одночасно всім наступним критеріям (назвемо їх «тимчасово дозволені пакети»):

  • стінки товщиною менше 15 мікрометрів (надтонкі пластикові пакети);
  • ширина до 225 міліметрів (без бокових складок);
  • глибина до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок);
  • довжина до 450 міліметрів (з урахуванням ручок);
  • призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду;
  • розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Бачимо, що тільки «призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби…», а не ті, в які така продукція фактично запакована.

Розповсюджувати платно чи ні?

Є пакети, які заборонено розповсюджувати в принципі: це пластикові пакети із стінками товщиною до 50 мікрометрів (тонкі та надтонкі пластикові пакети) та оксорозкладні пластикові пакети.

Біорозкладні пакети та «тимчасово дозволені пакети» (поки вони дозволені) можна розповсюджувати безоплатно.

Розповсюджувати інші не заборонені пакети можна буде тільки платно, за цінами, які визначить Кабінет Міністрів України.

Які штрафи?

Закон в ч. 2 ст. 6 передбачає такі штрафи:

  • за порушення заборони розповсюджувати тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети – від 8 500 до 17 000 грн; за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення – від 17 000 до 34 000 грн (штрафи, як і сама заборона, почнуть діяти з 09.03.2022 р.);
  • за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів – від 1 700 до 3 400 грн, за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення – від 3 400 до 8 500 грн (з 10.12.2021 р.).

Хто перевірятиме та по якій процедурі?

Відповідно до ст. 5 Закону державний контроль та накладення штрафів здійснюватиме Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі – Держпродспоживслужба).

У питанні процедури перевірки законодавець залишив загадку: є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про перевірки), який є базовим нормативним актом, якщо ми говоримо про перевірки більшістю державних органів (за певними виключеннями, звісно). З іншого боку, маємо профільне законодавство щодо ринкового нагляду нехарчової продукції і на цю сферу Закон про перевірки не поширюється. Невизначеності додає і сам Закон, який у ст. 6 регулює процедуру накладення штрафів. Тобто можна зайняти позицію, що для своєї сфери Закон має власний порядок перевірки.

Процедура в Законі прописана так, що краще б її там не було. Штраф накладається керівником Держпродспоживслужби (його заступником або уповноваженими керівником особами) на підставі акту перевірки, після розгляду справи про правопорушення. По суті це все. Ні тобі підстав проведення перевірок, ні строків, планів, направлень, підстав недопуску, принципів державного нагляду.

Отже, маємо дві сфери різного регулювання перевірок та Закон, який кострубато регулює накладення передбачених в ньому штрафів. За бажанням можна спробувати обґрунтувати будь-який вибір, а ми знову робимо висновок: «судова практика покаже».

Загалом же вважаємо за необхідне орієнтуватися на законодавство щодо ринкового нагляду нехарчової продукції та передбачені в ньому процедури: необхідність секторальних планів ринкового нагляду, наказів та направлень на перевірку, чіткі вимоги до акту тощо.

Вилучення продукції

Пластикові пакети, що не відповідають встановленим Законом вимогам, підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» (ч. 4 ст. 2 Закону).

Це означає, що Держпродспоживслужба може винести рішення про вилучення з обігу пакетів. Загалом це означає, що власник не допускає подальшу реалізацію пакетів та зберігає їх в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях. Далі – переробка, утилізація, знищення або подальше використання (якщо привести їх у відповідність) в залежності від обставин.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.